Косоокість – це не лише естетична проблема, а й серйозне захворювання, яке впливає на психоемоційний стан людини та якість її життя. В Україні цей діагноз мають понад 5% дітей, і останнім часом він дедалі частіше зустрічається у дорослих.
Як розпізнати косоокість на ранніх етапах? Які сучасні методи лікування доступні? Чи можливо повністю відновити зір? Про це ми поговорили з Мариною Шевколенко — одним із кращих лікарів-страбологів України, к.мед.н., головним лікарем клініки Dr.Prisma.
Що таке косоокість і чому вона виникає?
Косоокість зазвичай виникає через порушення роботи м’язів, які відповідають за рух очного яблука. Це може бути наслідком вроджених аномалій, травм або навіть ускладнень після захворювань.
Ще одна з найпоширеніших причин косоокості – порушення зору, такі як далекозорість, короткозорість чи астигматизм, особливо якщо їх не виявити вчасно і не скоригувати. Також ризик зростає, якщо в людини спостерігається різна будова очей (анізометропія) або значне погіршення зору на одному оці. Не менш важливим фактором є порушення центральної нервової системи, які можуть впливати на координацію рухів очей.
Крім того, косоокість може мати спадковий характер, тому якщо у батьків чи близьких родичів є така проблема, важливо регулярно обстежувати дітей з раннього віку.
І, звичайно, окремо варто звернути увагу на вплив гаджетів. Останнім часом збільшилася кількість пацієнтів, у яких косоокість розвинулася через тривалу роботу з екранами.
Як вчасно помітити проблему? Які зміни в поведінці чи зовнішності мають насторожити?
У більшості випадків косоокість – це помітна проблема зору, оскільки супроводжується косметичним дефектом: відхиленням одного ока вбік до носа, назовні або у вертикальному напрямку. У таких випадках батьки швидко помічають зміни і звертаються до лікаря.
Проте є менш очевидні симптоми, які також можуть свідчити про проблему. Наприклад, вимушене положення голови – нахил вбік до правого або лівого плеча. Це може бути ознакою вертикальної косоокості, і в таких випадках потрібно негайно проконсультуватися з офтальмологом.
У моїй практиці був пацієнт – 15-річний хлопець, якого батьки привели на плановий огляд перед початком навчального року. Жодних скарг на зір не було, але я одразу помітила невеликий нахил голови вправо. На моє запитання, як давно це триває, батьки відповіли, що з народження. Вони вважали, що це кривошия, і довгий час лікували її у ортопеда, але без результату. Детальне обстеження показало, що справжньою причиною «кривошиї» була вертикальна косоокість. Після операції нахил голови зник, і проблема була повністю вирішена.
Ще один важливий симптом, який вимагає термінового звернення до лікаря, — дитина починає прикривати або примружувати одне око. Це може бути ознакою гострої або паралітичної косоокості, яка потребує негайного втручання.
У дорослих тривожним сигналом є двоїння в очах або нечіткість зору при погляді двома очима, яка зникає, якщо прикрити одне око. Такі симптоми можуть свідчити про серйозні порушення, тому звертатися до офтальмолога-страболога потрібно якнайшвидше.
А як виявити приховану косоокість?
Косоокість дійсно не завжди супроводжується косметичним дефектом. Деякі її види можна діагностувати лише під час спеціального страбологічного обстеження. Це особливо важливо у дітей, адже “непомітна” косоокість часто призводить до ускладнень через несвоєчасне лікування.
У дорослих прихована косоокість може проявлятися дискомфортом при зорових навантаженнях, підвищеною втомлюваністю очей або двоїнням предметів. Часто пацієнти не підозрюють, що саме косоокість є причиною їхніх скарг, і навіть не пов’язують симптоми з проблемами зору.
Як лікується косоокість? Чи завжди потрібна операція?
На сьогодні існує багато методів лікування косоокості. Але, враховуючи різноманітність цієї патології, до кожного пацієнта має бути індивідуальний підхід. Адже лікування косоокості спрямоване не лише на виправлення положення очей, а й на попередження можливих ускладнень. Тому в нашій клініці ми завжди розробляємо персоналізований план лікування, що зазвичай включає комплексні методи.
Найбільш поширені та ефективні методи лікування: корекція окулярами або контактними лінзами; призмові окуляри; оклюзія; плеоптичні та ортоптичні методи апаратного лікування.
У багатьох випадках косоокість потребує хірургічного втручання. Але деякі види косоокості можна виправити без операції, використовуючи сучасні технології – апаратне лікування та призмові технології.
Косоокість — це не лише медична проблема. Вона може суттєво впливати на психоемоційний стан дитини. Як батьки мають допомагати своїй дитині? Як розмовляти, щоб вона не почувалася «не такою»? Як допомогти будувати стосунки з однолітками?
Дійсно, окрім зниження зору в оці, що косить (амбліопії), втрати бінокулярного зору, косоокість супроводжується помітним косметичним дефектом.
І якщо маленькі діти майже не звертають увагу на цей дефект, то у шкільному віці, а особливо в підлітковому періоді, він може стати серйозною психологічною проблемою.
Як лікар, який спеціалізується на лікуванні косоокості, я вважаю, що раннє та комплексне лікування, включаючи хірургічні методи, дозволяє виправити цю патологію ще в дошкільному віці. А відповідно уникнути і психологічних проблем. Тут найголовнішу роль відіграє відповідальність батьків та їх готовність дотримуватись рекомендації фахівців.
Якщо з якихось причин лікування відкладається, дуже важливо підтримувати дитину психологічно. Поясніть їй, що ця проблема є тимчасовою, і в майбутньому вона буде вирішена. Наголошуйте на тому, що вона — унікальна особистість, а косоокість ніяк не впливає на її цінність чи таланти. Допомагайте дитині будувати впевненість у собі, підкреслюючи її сильні сторони.
Батьки можуть стати для дитини опорою, якщо будуть відкритими, терплячими та підтримуючими. Навчіть її реагувати на можливі зауваження однолітків спокійно та з гумором. А головне — нагадуйте, що здоров’я та щастя не залежать від зовнішності.
Скільки часу займає лікування косоокості? І в якому віці краще починати цей процес?
Косоокість – складна патологія, яка супроводжується не лише відхиленням ока, а й порушенням рухливості очей, зниженням гостроти зору та втратою бінокулярності в головному мозку. Тому лікування не буде швидким. Це поступовий процес, спрямований на відновлення всіх втрачених функцій. Завершальним етапом терапії є формування нормального бінокулярного зору, коли мозок навчається правильно сприймати та об’єднувати зображення від обох очей.
Тривалість лікування залежить від виду косоокості та віку дитини. Найефективніший період – до 6-7 років, адже в цей час зберігається сенсорна пластичність мозку. Після цього віку можливості корекції зменшуються, але лікування все ще може бути ефективним, особливо при комплексному підході.
Які наслідки можуть бути, якщо не лікувати косоокість?
Нелікована косоокість може вплинути не лише на психоемоційний стан дитини, але й змінити її сприйняття навколишнього світу (наприклад, може ускладнюватись оцінка глибини, відстані та розташування предметів у просторі). Це може обмежити подальший вибір професії, особливо в сферах, де потрібна просторова координація та точне сприйняття відстаней – наприклад, в медицині, інженерії, авіації чи водінні транспорту. Та і в цілому, впливати на якість життя.
Що робити батькам, якщо вони підозрюють проблему? Які обстеження необхідні та як обрати фахівця?
Важливо якнайшвидше звернутися до дитячого офтальмолога, а ще краще – до страболога, який спеціалізується на діагностиці та лікуванні косоокості.
Під час консультації лікар проведе комплексне обстеження, яке включає не лише стандартну офтальмологічну діагностику, а й спеціалізовані страбологічні дослідження: оцінку положення та рухомості очей; вимірювання кута косоокості за допомогою призмових технологій; визначення фузії, бінокулярного зору та стереопсису
Тільки такий підхід дозволяє точно встановити діагноз і розробити ефективний план лікування.
І останнє питання, актуальне для багатьох батьків, про гаджети. Скільки часу дитина може проводити перед екраном без ризику для зору?
Довготривале та безконтрольне використання гаджетів є проблемою для всіх сучасних дітей. Але для дітей із збіжною косоокістю ризики ще вищі. Водночас у сучасному світі неможливо повністю виключити екрани, особливо у шкільному процесі.
Оптимальний рекомендований режим:
✔ До 3 років – бажано уникати гаджетів, мультфільми краще дивитися на телевізорі.
✔ 4-6 років – не більше 30 хвилин на гаджетах, з пріоритетом великих екранів.
✔ Школярам – рекомендується перерва кожні 45 хвилин, бажано із поглядом на віддалені предмети (наприклад, у вікно).
За останні роки страбологи все частіше діагностують збіжну косоокість та двоїння у підлітків і молодих дорослих, які проводили за екранами 6-8 годин на день. Тому контроль часу перед монітором – важлива частина профілактики.
